ПОТУПИТИ, ПЛЮ́, НИШ,
Потупити, плю́, ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши. Черниг. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 383.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОТУПОТІТИ, ЧУ, ЧЕШ, →← ПОТУПАТИ, ПАЮ, ЄШ,